Канада і провінція Манітоба беруться разом розганяти франкомовну імміграцію, і за цим стоять цілком конкретні гроші. Як повідомляє IRCC, у Вінніпезі міністерка з питань імміграції, біженців та громадянства Ліна Метледж Діаб оголосила інвестицію близько 1,3 мільйона доларів у новий проєкт, що фінансується через Програму підтримки франкомовної імміграції.
За даними відомства, мета проєкту, наростити франкомовне населення Манітоби. Робити це планують через промоційні ініціативи та цифрові рішення, цільові дослідження й посилену підтримку у визнанні кваліфікацій. Останнє особливо помітне для будь-кого, хто сам проходив через канадську систему: підтвердження дипломів і навичок часто стає тим порогом, об який спотикаються новоприбулі. Реалізовувати проєкт будуть у партнерстві з Радою економічного розвитку двомовних муніципалітетів Манітоби.
Окремо міністерка повідомила, що пілотну програму для студентів із франкомовних меншинних громад (FMCSP) продовжать ще на рік, до серпня 2027-го. Ця програма, як пояснює IRCC, полегшує доступ до навчання в Канаді для франкомовних студентів із тих регіонів світу, де історично високий рівень відмов у навчальних дозволах. Учасники отримують послуги з облаштування під час навчання, а після завершення відповідної програми можуть подаватися на постійне проживання; з ними можуть приїхати й найближчі члени родини. За даними відомства, дотепер за цією програмою до Канади прибули 515 франкомовних студентів і 150 членів їхніх сімей, а перші випускники зможуть подати на ПМП уже 2027 року.
Це конкретний крок до забезпечення життєздатності та сталості франко-манітобських громад і новий крок уперед у досягненні амбітної мети уряду Канади щодо франкомовної імміграції.
Ліна Метледж Діаб, міністерка з питань імміграції, біженців та громадянства
Чому це варто читати уважно й нам, хто говорить удома українською, а не французькою? Бо тут видно логіку, за якою Оттава загалом будує імміграцію: підтримувати не лише окремих людей, а цілі мовні й культурні спільноти, аби вони не розчинялися і не старіли. IRCC нагадує, що уряд вкладає 25 мільйонів доларів упродовж п’яти років у Центр інновацій франкомовної імміграції в межах Плану дій щодо офіційних мов на 2023–2028 роки, і що 20 проєктів уже отримали фінансування на суму близько 15,7 мільйона.
Мовна громада виживає не сама собою, а коли держава свідомо будує для неї канали припливу людей і допомагає їм закріпитися.
Для української громади південного Онтаріо це радше корисне дзеркало, ніж пряма новина. Ми теж живемо тим, як мова, школи, церкви й організації тримаються від покоління до покоління, і бачимо, як багато залежить від того, чи приходять нові люди. Франкомовні меншини мають в особі федерального уряду партнера, який рахує їхню демографію і виділяє кошти саме на приплив та утримання. Як зазначила депутатка парламенту Жінетт Лавак, «франкомовні меншинні громади по всій країні є невід’ємною частиною національної ідентичності Канади», і за цією тезою стоять реальні бюджети. Питання, яке лишається відкритим для нас: чи буде колись подібна системна увага до утримання й розвитку інших мовних громад країни, чи ми й далі тягнемо це переважно власними силами.
IRCC / Canada.ca ↗
Матеріал підготовлено редакцією UkraineInfo.ca за матеріалами IRCC / Canada.ca. Ми переказуємо факти власними словами з посиланням на оригінал; повний текст — за посиланням вище.
