Оттава і уряд Північно-Західних територій домовилися разом вкладатися в те, щоб франкомовні та двомовні новоприбулі не просто приїжджали на Північ, а лишалися там жити й працювати. Як повідомляє IRCC, міністр з питань імміграції, біженців і громадянства Лена Метледж Діаб оголосила про інвестицію близько 860 тисяч доларів на новий проєкт у межах Програми підтримки франкомовної імміграції.
За даними відомства, проєкт має покращити утримання й інтеграцію франкомовних і двомовних іммігрантів у Північно-Західних територіях. Ідеться про кращий доступ до інформації про імміграцію, ширшу обізнаність про програму номінантів території та інші федеральні програми, визнання іноземних дипломів у тих, хто вже перебуває в країні як тимчасові резиденти, і активніше залучення роботодавців, причому не лише в Єллоунайфі, а й у громадах поза столицею.
Життєздатність наших франкомовних громад вирізняє нас як країну. Саме тому ми інвестуємо в підтримку нового проєкту на Північно-Західних територіях у межах Програми підтримки франкомовної імміграції.
Достопочтенна Лена Метледж Діаб, міністр з питань імміграції, біженців і громадянства
Уряд подає це як частину ширшого курсу. Як зазначає IRCC, у межах Плану дій щодо офіційних мов на 2023–2028 роки Канада вкладає 25 мільйонів доларів за п’ять років у Центр інновацій у франкомовній імміграції, а вже 21 проєкт отримав фінансування на суму близько 16,6 мільйона. Окрема ціль, зафіксована відомством, прийняти у 2025 році 8,9% франкомовних постійних резидентів поза Квебеком. За словами міністра у справах відносин Корони й корінних народів Ребекки Олті, «громади на Північно-Західних територіях зростають і процвітають завдяки внеску франкомовних та двомовних новоприбулих». Про те саме говорить і територіальна влада: як зазначила міністерка освіти, культури й зайнятості Кейтлін Клівленд, «франкомовні іммігранти сприяють силі та процвітанню Північно-Західних територій».
Для нашої громади в південному Онтаріо це історія не про французьку мову як таку, а про підхід, який відчув на собі кожен, хто колись переїжджав до Канади. Визнання іноземних дипломів, зрозуміла інформація про програми, роботодавці, готові брати новоприбулих, це саме ті вузькі місця, об які спотикаються й українські родини, коли шукають, де осісти. Тут ідеться про франкомовний Північ, але логіка спільна: одне діло приїхати, зовсім інше пустити коріння.
Приїхати до Канади й лишитися в Канаді, це дві різні задачі, і держава нарешті вкладається саме в другу.
Досвід малих північних громад, яким бракує робочих рук і які борються за те, щоб новоприбулі не роз’їжджалися до великих міст, добре знайомий і меншим українським спільнотам поза Торонто. Тож варто стежити, чи спрацює ця модель адресної підтримки: якщо приживеться на франкомовному Півночі, схожі інструменти цілком можуть дійти й до інших громад, які тримаються на плечах нових канадців.
IRCC / Canada.ca ↗
Матеріал підготовлено редакцією UkraineInfo.ca за матеріалами IRCC / Canada.ca. Ми переказуємо факти власними словами з посиланням на оригінал; повний текст — за посиланням вище.
